Мета уроку: сформувати уявлення про будову тваринної клітини; визначити ознаки відмінності тваринної клітини від клітин рослин, розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання:
малюнки, схеми, підручники, мікроскопи, тимчасові мікропрепарати
Тип уроку: комбінований
Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація
опорних знань учнів
Чи погодитися ви зі
мною?
1) Цитологія – наука про будову і
функції клітини.
2) Клітина – найменша структурна і
функціональна одиниця живого.
3) Усі організми мають клітинну
будову.
4) Ззовні клітина оточена мембраною.
5) В середині клітина
заповнена цитоплазмою.
6) У цитоплазмі містяться лише
пластиди і вакуолі.
7) У всіх рослинних організмів
клітини мають ядро .
8) Цитоплазма складається з води (
близько 80 ), органічних та неорганічних сполук.
9) У ядрі містяться носії спадкової
інформації про клітини та весь організм в цілому.
10) Клітинні включення є постійними утворами в
цитоплазмі.
3. Мотивація
навчальної діяльності
Чи однакову будову мають клітини рослин і тварин?
Потрібно це сьогодні з’ясувати
4. Засвоєння
нового матеріалу
1. Будова і
життєдіяльність тваринної клітини
Розповідь учителя
Уважне
вивчення будь-якої тварини показує, що всі вони (як і рослини) складаються з
мікроскопічних комірок організованого життя, які називають клітинами. Зазвичай
розміри цих клітин не перевищують кількох мікронів, а мембрани, які їх
оточують, настільки тонкі, що побачити їх можна лише у найпотужніший світловий
мікроскоп. Більшість тваринних організмів складаються з тисяч, а то й мільйонів
клітин, які об’єднані у десятки й сотні чітко визначених типів. Тому
самостійно, поза межами організму, частиною якого вони є, існувати клітини не
можуть.
За формою
клітини тварин дуже різноманітні. Форма клітин більш-менш постійна і характерна
для кожного типу. Прикладом можуть слугувати епітеліальні або нервові клітини,
одноклітинні тварини інфузорії. Деякі ж клітини, як, наприклад, клітина амеби,
мають мінливу форму.
Розглянемо особливості будови клітини тваринного
організму.
В’язкий,
зернистий внутрішній вміст клітини називається цитоплазмою.
Запитання до учнів:
— Пригадайте, що таке цитоплазма. Які функції вона
виконує?
У цитоплазму занурені всі клітинні органели.
Цитоплазма весь час перебуває в русі, завдяки чому переміщуються органели та
хімічні речовини клітин. У цитоплазмі відбувається безліч хімічних реакцій
внутрішньоклітинного обміну речовин.
Ядро зазвичай займає центральну
частину клітини й часто має округлу форму.
— Яку функцію виконувало ядро в рослинній клітині?
Це найголовніша частина клітини, у якій зберігається
спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються
в клітині.
Мітохондрії (від
грец. мітос — нитка, хондріон — зернятко) — органели овальної або видовженої
форми. У мітохондріях відбуваються хімічні реакції розщеплювання складних
хімічних речовин на простіші за участю кисню. Цей процес називають внутрішнім
диханням. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для
всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями»
клітини.
Ендоплазматична сітка (від
грец. ендос — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені
мембранами та пронизують усю клітину. Ними речовини потрапляють з однієї
частини клітини до іншої.
Апарат Гольджі —
комплекс із канальців, порожнин, міхурців, утворених мембранами, який
розташований поблизу ядра. У цю органелу надходять речовини з ендоплазматичної
сітки й упаковуються у вигляді міхурців, оточених мембраною. У такому вигляді
вони виділяються в цитоплазму та продовжують свій шлях до місця призначення. На
мембранах апарату Гольджі синтезуються вуглеводи та жири.
Лізосоми (від грец.
лізис — розщеплювання, сома — тіло) являють собою міхурці, оточені мембраною та
заповнені напіврідким вмістом. Цей вміст — хімічні речовини ферменти, здатні
розщеплювати білки, жири, вуглеводи. Лізосоми, зливаючись, утворюють травні
вакуолі.
Рибосоми (від грец. рибос — потік,
струмінь і сома — тіло) — дуже маленькі органели, які часто в клітині
розташовані групами по декілька штук. За допомогою рибосом синтезуються білки.
УзУзагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях,наближених до життєвих
Прийом
«Назви органелу» - вчитель зачитує або пропонує на
слайді функцію однієї з вивчених органел, учні мають підняти її зображення та
назвати.
Назвіть органелу яка:
Виробляє енергію
для забезпечення клітинних процесів
Дозволяє
потрібним речовинам потрапити в клітину та запобігає надходженню непотрібних та
шкідливих речовин
Керує роботою
клітини та зберігає спадкову інформацію
Забезпечує синтез
білків
Прийом «Закінчи речення»
У клітині тварин вакуолі з клітинним соком… (відсутні).
Тваринна і рослинна клітини мають спільні органели: … (Клітинна мембрана, цитоплазма, ядро, мітохондрії, комплекс Гольджі, рибосоми)
І тваринна і рослинна клітини оточені… (клітинною
мембраною).
Внутрішній вміст тваринної і рослинної клітин називається…(цитоплазма)
Органела, яка забезпечує клітини енергією – це…(мітохондрія)
Непостійні структури клітин рослин і тварин – це…(включення)
Процеси, за які відповідають “спільні”
органели – це…(транспорт речовин, захист, утворення енергії, синтез білків,
керування життєдіяльністю клітини)
Прийом «Мозковий
штурм»
Рослинні та тваринні
клітини мають схожу будову чи відрізняються?
Про що свідчить
подібність у будові рослинної і тваринної клітин?
(Подібність у
структурно-функціональній організації рослинної і тваринної клітин свідчить про
їхнє спільне походження та приналежність до еукаріотів.)
Самостійна робота учнів Заповнення таблиці
Відмінні ознаки
Органоїди |
Рослинна
клітина |
Тваринна
клітина |
Целюлозна
клітинна стінка |
||
Пластиди |
||
Спосіб живлення |
|
|
Включення |
|
|
Вакуолі |
|
Повідомлення
домашнього завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар